Тема 8. Організація раціонального використання паливо - мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.



Завдання хіммотології

 

  • Оптимізація якості палив і мастильних матеріалів
  • Підвищення ефективності використання палив і мастильних матеріалів
  • Створення і вдосконалення системи та методів оцінки якості палив і мастильних матеріалів
 
 Основні системи управління запасами
Логістична система управління запасами проектується з метою безперервного забезпечення споживача яким-небудь видом матеріального ресурсу. Реалізація цієї мети досягається вирішенням наступних завдань:
  • облік поточного рівня запасу на складах різних рівнів;
  • визначення розміру гарантійного (страхового) запасу;
  • розрахунок розміру замовлення;
  • визначення інтервалу часу між замовленнями.
  • У теорії управління запасами розроблено дві основні системи
  • управління, які вирішують поставлені завдання, відповідаючи мети безперервного забезпечення споживача матеріальними ресурсами. Такими системами є:
  • система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;
  • система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.
 
Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі - підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива. Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації. Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно до витрат палива згідно з встановленими нормативами. 1 Види норм витрат палива і мастильних матеріалів 
   Для автомобілів встановлюються такі види норм витрат палива:
 - базова лінійна норма на пробіг автомобіля - на 100 км;
 - норма на виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) - на 100 тонно-кілометрів (т·км);
 - норма на одну тонну спорядженої маси Hg (враховує додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа);
 - норма на їздку з вантажем (враховує збільшення витрат палива, пов'язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження) - на одну їздку;
 - норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи - на 100 км;
 - норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях, - на годину або на виконану операцію;
 - базова норма на роботу автономного (незалежного) обігрівача - на одну годину його роботи.
  
 Базова лінійна норма Hs встановлюється:
 - для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) - у спорядженому стані;
 - для легкових автомобілів і автобусів (повна маса яких не перевищує 3,5 т) та самоскидів
 - з половиною навантаження;
 - для автобусів (повна маса яких перевищує 3,5 т) - з повним навантаженням (повною масою);
 - для вантажопасажирських автомобілів - у спорядженому стані з половиною маси пасажирів.

Источник: https://www.nibu.factor.ua/ukr/info/Zak_basa/NormiGSM/
© nibu.factor.ua

 
Якість паливно-мастильних матеріалів — це сукупність властивостей, які характеризують їх придатність для застосування. Ступінь придатності і пов'язана з нею ефективність застосування визнача¬ють рівень якості ПММ. Як правило, розрізняють фізико-хімічні і експлуатаційні властивості таких матеріалів. До фізико-хімічних відносять властивості ПММ, що характеризують їх склад і стан; до експлуатаційних — властивості, які визначають характер роботи двигунів, машин і їх агрегатів, а також особливості транспортування і зберігання.
 
Підвищення рівня якості пов'язане, як правило, з додатковими затратами, які не завжди окуповують одержаний ефект. Тому кожний продукт цільового призначення (наприклад, палива й оливи для певного типу двигунів) має оптимальний рівень якості, що забезпечує найбільший ступінь придатності при мінімальних затратах на виробництво та застосування.
Оптимальний рівень якості ПММ встановлюється відповідно до вимог споживачів, технічних можливостей і витрат на виробництво, а також економічної ефективності їх застосування.
На шляху нафтопродуктів від нафтопереробного заводу до споживача вони багато разів перекачуються з однієї ємкості в іншу. При цьому можливе їх забруднення, обводнення, зміна показників якості. Для забезпечення надійної і довговічної роботи техніки провадиться регулярна перевірка якості нафтопродуктів, яка включає визначення відповідності фізико-хімічних властивостей нафтопродуктів вимогам діючих стандартів і технічних умов, встановлення сорту, запобіжні заходи щодо застосування некондиційних продуктів, вияв погіршення властивостей при транспортуванні, зберіганні і застосуванні, обгрунтування застосування певних марок продуктів і термінів проведення технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, висловлення претензій нафтопостачальним організаціям щодо поставки продукції, яка не відповідає стандартам або технічним умовам.
Проби різних паливно-мастильних матеріалів відбирають за вимогами ГОСТ 2517-85. До відбору проб допускаються особи, які мають відповідний досвід і навички. Навіть точний і старанно проведений аналіз дасть неточні результати, якщо проба відібрана неправильно і неохайно надіслана до лабораторії. Тому при виконанні всіх етапів цієї роботи особа, що відбирає проби, повинна бути уважною і сумлінною, знати, для якої конкретної мети відбирає пробу, а також вимоги до відбору проб.